Про участь науково-педагогічних працівників Академії в наукових заходах у період 13.04-30.04.2026
КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» пропонує щотижневий огляд участі викладачів кафедр у наукових заходах 13.04-30.04.2026 р.
14.04.2026
Галина ДЕГТЯРЬОВА, завідувач кафедри сучасних методик навчання, доктор педагогічних наук, Павло ЯКОВЛЄВ, старший викладач кафедри сучасних методик навчання, кандидат юридичних наук, КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» та взяли участь у вебінарі для керівників ТМО вчителів громадянської та історичної освітньої галузі «Сертифікація: бути чи не бути», який проводився у межах реалізації наукового проєкту «Методичний супровід та професійне зростання вчителів Харківської області в процесі сертифікації».
Під час виступу Павлом ЯКОВЛЄВИМ була представлена доповідь на тему «Що стоїть на заваді успішній участі вчителів математики Харківщини в сертифікації: аналіз анкетування», а Галиною ДЕГТЯРЬОВОЮ – доповідь «Програмно-цільовий проєкт “Методичний супровід та професійне зростання вчителів Харківської області в процесі сертифікації”: від підтримки до професійного успіху».
У виступах висвітлено вектори розвитку професійної компетентності педагогічних працівників на основі вивчення практичного досвіду учасників сертифікації: критерії оцінювання, методи збору інформації, питання, на які необхідно звернути увагу під час підготовки до третього етапу сертифікації. Розкрито практичний досвід науково-методичного супроводу вчителів громадянської та історичної освітньої галузі із сертифікації – тематика навчальних занять на курсах підвищення кваліфікації, їх зміст; проанонсовано освітню програму курсів підвищення кваліфікації «Професійний стандарт в дії: сертифікація як показник рівня компетентності вчителя громадянської та історичної освітньої галузі», а також обґрунтовано необхідність створення ефективної моделі підтримки вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти з питання системного, науково й методично обґрунтованого механізму підготовки та супроводу педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) до участі в процедурі сертифікації та важливість започаткування наукового проєкту з проблеми «Методичний супровід та професійне зростання вчителів харківської області в процесі сертифікації» на 2026 – 2027 роки.
15.04.2026
Галина ДЕГТЯРЬОВА, завідувач кафедри сучасних методик навчання, доктор педагогічних наук, взяла участь у семінарі-тренінгу «Медіановаторство: від теорії до практики» для викладачів медіанапрямів закладів позашкільної освіти та педагогів закладів загальної середньої освіти – потенційних учасників ХХІV Міжнародного медіафестивалю-конкурсу «ПресВесна на Дніпрових схилах» 2026, для яких провела майстерклас за темою «Як створити медіаосвітню вправу? Практичні поради для освітян», під час якого надала корисні поради щодо розроблення вправ медіаосвітньої спрямованості, акцентувала увагу на важливості назви вправи, врахування цільової аудиторії, орієнтації на очікувані результати навчання при визначенні мети вправи, ретельного добору форм, методів, цифрових інструментів та рефлексії.
16.04.2026
Катерина СКРИПКА, старший викладач кафедри освітнього менеджменту та виховання, доктор філософії, взяла участь у ІV Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інновації в освіті: проблеми, тенденції та перспективи розвитку» (м. Запоріжжя). У межах роботи секції «Перспективи освіти: модернізація та інновації» виступила з доповіддю «Модель наставницької підтримки молодого педагога в сучасному освітньому просторі», у якій розкрито теоретико-методологічні засади педагогічної інтернатури як ефективного механізму професійної адаптації молодих фахівців, обґрунтовано структуру та зміст моделі наставницької підтримки, що включає організаційний, змістовий, процесуальний і результативно-рефлексивний компоненти. Особливу увагу приділено педагогічним умовам її реалізації, зокрема поєднанню індивідуального наставництва, методичного супроводу та розвитку професійних цінностей молодого педагога. Окреслено практичні можливості впровадження моделі в системі післядипломної педагогічної освіти та закладах загальної середньої освіти.
16 квітня 2026 року Марія АСТАХОВА, завідувач кафедри освітнього менеджменту та виховання, кандидат педагогічних наук, взяла участь у IV Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні підходи до фізичної підготовки в силових структурах України”. У співпраці з Артемом КОРОЛЬОВИМ доктором філософії, начальником кафедри фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту навчально-наукового інституту забезпечення державної безпеки Національної академії Національної гвардії України, м. Харків, підполковником було підготовлено тези на тему “Формування морально-вольових якостей курсантів засобами фізичної підготовки”.
21 квітня 2026 року кафедрою освітнього менеджменту та виховання було проведено наставницьку студію «Наставник у цифровому середовищі: партнерство як шлях формування толерантності».
Захід проводився в рамках реалізації регіонального освітнього проєкту «Педагогічна інтернатура: модель наставницької підтримки молодих фахівців у закладах загальної середньої освіти Харківського регіону» з метою визначення ефективних кроків у побудові системи партнерської взаємодії з наставником, у розкритті ролі наставника як архітектора цифрового середовища для професійного зростання педагога-інтерна.
Під час наставницької студії Марією АСТАХОВОЮ, завідувачем кафедри, разом з наставниками було обговорено бар’єри та виклики цифрового середовища, окреслено сучасне цифрове середовище закладу освіти та визначено роль наставника у забезпеченні професійного зростання педагога-інтерна в умовах відкритої цифрової освіти. Галина ВОРОНІНА, доцент кафедри, актуалізувала увагу учасників студії на принципах педагогіки партнерства, технологіях розвитку навичок ефективного та толерантного спілкування, на етичних моделях взаємодії «наставник – інтерн».
21 квітня 2026 року Катерина СКРИПКА, старший викладач кафедри освітнього менеджменту та виховання, доктор філософії, взяла участь у VII Міжнародній науково-практичній конференції «Особистість в освітньому середовищі сучасного суспільства». Мета конференції — здійснення комплексного наукового аналізу сучасного стану освітнього менеджменту, психології освіти, документознавства, інклюзивної освіти та виховання, а також соціально-гуманітарної й природничо-математичної освітніх галузей у закладах середньої та вищої освіти України та зарубіжжя. У межах роботи секції з освітнього менеджменту Катерина СКРИПКА представила доповідь на тему: «Точка опори: модель наставницької підтримки молодих педагогів у закладах загальної середньої освіти». Представлене дослідження спрямоване на професійну адаптацію молодих учителів, розвиток їхніх професійних компетентностей та підвищення мотивації до безперервного фахового зростання.
20-24 квітня 2026 року Олена БАЙНАЗАРОВА, старший викладач кафедри освітнього менеджменту та виховання (секція культури здоров’я, психологічної та інклюзивної освіти) взяла участь у VІ Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції «Професійна позиція: думки, аргументи, факти», яка проходила на базі комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського». Мета конференції – об’єднання зусиль науковців і вчителів різних областей України з питань реалізації завдань Концепції «Нова українська школа»; висвітлення питань методики викладання; представлення власного досвіду, обмін педагогічними ідеями та формування професійної компетентності педагогів в умовах викликів сьогодення. У межах роботи секції «Пілотні практики Нової української школи: трансформація навчання в основній школі» пані Олена представила доповідь на тему: «Універсальний дизайн навчання: розвиток потенціалу кожного учня». У виступі розглянуто універсальний дизайн навчання як підхід до забезпечення доступної та якісної освіти для всіх учнів з урахуванням їхньої різноманітності. Окреслено три ключові принципи УДН та їхній вплив на мотивацію, залученість і результати навчання. Представлено практичні інструменти реалізації підходу, зокрема методи «Дошка вибору» та «Навчальне меню». Обґрунтовано ефективність УДН у створенні гнучкого й інклюзивного освітнього середовища.
22 квітня 2026 року Олена БАЙНАЗАРОВА, старший викладач кафедри освітнього менеджменту та виховання (секція культури здоров’я, психологічної та інклюзивної освіти) взяла участь у ІV Всеукраїнській науково-практичній конференції «Професійний розвиток педагога в контексті викликів сьогодення», яку проводив Комунальний навчальний заклад «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради». У межах роботи секції «Нові моделі професійного розвитку педагогів» виступила з доповіддю «Peer-to-peer навчання як сучасна форма професійного розвитку педагогів», у якій розглянуто peer-to-peer навчання як сучасну форму професійного розвитку педагогів в умовах трансформації освіти. Визначено сутність підходу, його ключові характеристики та відповідність ідеям Нової української школи. Окреслено основні форми реалізації (професійні спільноти, взаємовідвідування уроків, тандемне навчання, педагогічні майстерні) та їхній вплив на розвиток рефлексії, співпраці й професійної компетентності вчителів. Обґрунтовано ефективність моделі як інструменту безперервного, практикоорієнтованого професійного зростання педагогів.
24 квітня 2026 року Олена БАЙНАЗАРОВА, старший викладач кафедри освітнього менеджменту та виховання (секція культури здоров’я, психологічної та інклюзивної освіти) взяла участь у ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Освітній процес сьогодення: досягнення, виклики, перспективи» на базі Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти. У межах роботи секції «Інноваційні освітні практики в контексті НУШ» вона представила доповідь на тему: «Супервізія як інноваційна освітня практика: інструменти професійного розвитку вчителя НУШ». У виступі розкрито сутність супервізії як інноваційної освітньої практики та інструменту професійного розвитку вчителя в умовах Нової української школи. Обґрунтовано її переваги над традиційними формами підвищення кваліфікації, зокрема орієнтацію на індивідуальні потреби, рефлексію та партнерську взаємодію. Висвітлено основні інструменти супервізії та її вплив на розвиток рефлексивної компетентності, професійної впевненості й готовності до інновацій. Зазначено, що супервізія сприяє підвищенню якості освітнього процесу та формуванню культури професійної взаємопідтримки.
23 – 24 квітня 2026 р. відбулася ІІ Міжнародна науково-практична конференція імені Володимира Рєпкіна «Психолого-педагогічні основи розвивального навчання: теорія, практика, перспективи».
Комунальний вищий навчальний заклад «Харківська академія неперервної освіти» був одним із співорганізаторів.
У ході конференції було здійснено науково-практичне обґрунтування розвитку системи розвивального навчання в умовах зовнішніх та внутрішніх викликів психологічної науки; обговорено тенденції та перспективи розвитку освіти й науки в сучасних реаліях, збереження, узагальнення та розвиток інноваційного психолого-педагогічного спадку Володимира Рєпкіна в контексті реалізації системи розвивального навчання.
Серед доповідачів були вітчизняні на зарубіжні вчені, освітяни (Бразилія, Румунія, Німеччина, Греція).
На пленарному засіданні (23.04.2026) з доповіддю «Становлення суб’єкта педагогічної діяльності в системі розвивального навчання ДРіМ» виступила старший викладач секції «Нова українська школа» катедри методики дошкільної та початкової освіти КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» Надія СОСНИЦЬКА.
На секційному засіданні (23.04.2026) «Психолого-педагогічний спадок Володимира Рєпкіна в національному та світовому вимірі» з доповіддю «Реалізація наукових ідей Л. С. Виготського в сучасній дошкільній освіті» виступила завідувач катедри методики дошкільної та початкової освіти КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» Маріанна Коченгіна. Маріанна Коченгіна і Надія Сосницька на секційному засіданні взяли участь в обговоренні доповідей.
29 квітня 2026 року Катерина СКРИПКА, старший викладач кафедри освітнього менеджменту та виховання, доктор філософії виступила спікером Всеукраїнського онлайн-семінару «Сучасні освітні підходи у закладах освіти» (м. Київ), організований ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (ІМЗО) та партнерами. У доповіді «Проєктний менеджмент як інструмент розвитку інклюзивного освітнього середовища» було розкрито практичні засади впровадження проєктного підходу в діяльність закладів освіти.
Спікерка зосередила увагу на тому, що інклюзивне освітнє середовище формується як цілісна система, яка передбачає доступність, безбар’єрність і врахування індивідуальних освітніх потреб кожної дитини. Було окреслено роль проєктного менеджменту як інструменту, що забезпечує поетапне планування, реалізацію та оцінювання освітніх ініціатив у сфері інклюзії.
У межах виступу представлено ключові складові ефективної організації інклюзивного середовища: командну взаємодію педагогів, фахівців супроводу та батьків; розроблення й реалізацію індивідуальних програм розвитку; координацію ресурсів і відповідальності між учасниками освітнього процесу; а також управлінську роль керівника у впровадженні змін. Окрему увагу приділено практичним аспектам застосування проєктного підходу, зокрема визначенню цілей, плануванню етапів роботи, моніторингу результатів та оцінюванню ефективності впроваджених рішень.
Таким чином використання проєктного менеджменту в освіті сприяє системному розвитку інклюзивного середовища, підвищенню якості освітніх послуг і створенню умов для повноцінного розвитку кожної дитини.
30 квітня 2026 року Олена БАЙНАЗАРОВА, старший викладач кафедри освітнього менеджменту та виховання (секція культури здоров’я, психологічної та інклюзивної освіти) взяла участь у ІІІ Всеукраїнській науково-практичній онлайн конференції «Тенденції та перспективи розвитку сучасної освіти в Україні: Нова українська школа» на базі КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти». У межах роботи секції «Теорія і методика викладання навчальних дисциплін в умовах трансформації змісту сучасної освіти»» вона представила доповідь на тему: «Кейс-метод як інструмент трансформації сучасного уроку технологій у компетентісно-орієнтоване середовище». У виступі розкрито потенціал кейс-методу як ефективного інструменту трансформації сучасного уроку технологій у компетентнісно орієнтоване освітнє середовище. Обґрунтовано доцільність його використання в умовах реалізації Концепції Нової української школи, з акцентом на формування ключових і наскрізних компетентностей учнів. Зроблено акцент на структуру кейс-уроку, його основні етапи та педагогічні можливості, зокрема щодо розвитку критичного мислення, креативності, комунікативних умінь і здатності до командної роботи. Представлено практичний приклад реалізації кейс-методу на уроці технологій, що демонструє його ефективність у поєднанні теорії з практикою та підвищенні мотивації учнів до навчання.
21-30 квітня 2026 року Олексій ГРИГОРОВИЧ, доцент кафедри сучасних методик навчання (секція природничо-математичної освіти), кандидат хімічних наук, взяв участь у Міжнародному дистанційному науково-педагогічному підвищенню кваліфікації “Міжнародний досвід використання штучного інтелекту в закладах вищої освіти (частина І)”, організаторами якого були Instytut spraw administracji publiczney (Lublin, Polska) та ГО “Міжнародна фундація науковців та освітян” (Київ, Україна).
