Відгук учителя ХНВК № 45 “Академічна гімназія” про курси підвищення кваліфікації при Академії

Доброго дня, знайомі й незнайомі, але колеги і колежанки!

Ніколи не подумала б про себе, що в мене виникне бажання рекомендувати комусь курси підвищення кваліфікації! Бо завжди сприймала їх як щось необхідне, що мушу зробити раз в якийсь термін (саме мушу, а не хочу; не відчуваю за потрібне, а знаю, що так треба – і це не обговорюється). Знаю, що й більшість з Вас вважала так саме і так саме сприймала оті курси, куди треба було так незручно діставатися на ту – далеку, а тепер понівечену! – Салтівку, кидаючи години, яких так не вистачає, улюблене класне керівництво і купу зошитів, які через ті курси треба було перевіряти вночі!
Але цього разу я мушу сказати, що отримала від курсів задоволення! Користь ми, будьмо чесними, отримували завжди, а ось задоволення… Вражена, наскільки організаційно правильно побудовано було курси цьогоріч, як доцільно було відібрано матеріал, як структуровано він був поданий, як цікаво і плідно працювалось завдяки високому рівню матеріалу, умілій організації, компетентності викладачів і неперевершеному керівництву кураторки, її бажанню допомогти навчаючи і навчати допомагаючи… Бачу, що забагато меду вийшло у моєму зверненні, але, повірте, колеги, це все правда.
Здавалося б, чому можна навчити нас, педагогів з таким стажем, що і ми серед ночі із заплющеними очима й композиційний ланцюжок складемо, й хоку-танка-рубаї-сонет не переплутаємо, й кола Дантова пекла намалюємо, і будь-який літературознавчий термін пояснимо розбірливо й зрозуміло, і синквейн наприкінці уроку легко створимо! І то між підготовкою дітей до олімпіад і створенням постеру до МАНу! А ось виявилось, що можна! Можна і треба. Бо багаторічний досвід іноді … заважає, не дозволяє признати, що ти за чимось не встиг, чогось не роздивився, чогось просто не знаєш, бо воно нове, воно народилось тоді, коли тобі вдавалося, що ти вже профі. Зрозуміло, що і про Pixabi, і про Behance, і про дескриптивність, і про кроссенси можна дізнатись у Інтернеті. Але хто з нас буде це робити?! Ніхто! А автори курсу «Складові професійної компетентності учителів зарубіжної літератури у контексті професійного стандарту вчителя ЗЗСО» зрозумілою нам мовою, мовою колег і однодумців *у перекладі для “чайників”!) розповіли про нове й складне так, що воно стало опанованим, легким і зручним! При тому, нас, слухачів, не перевантажували термінологією, не принижували нашим незнанням, а оптимістично давали зрозуміти, що ми «круті» вчителі, а завдяки інноваціям можемо стати «ще крутішими»! Бо плани, хронологічні таблиці, кросворди і вікторини поступаються місцем QR-кодам, інфографіці, схемам Smartart і фейсбук-сторінкам письменників або героїв. Погодьтесь: ви вже самі помітили це. Так будьмо ж сучасними вчителями сучасних шкіл!
Презентації, в які забрано матеріал структуровані дуже влучно й чітко. Тут немає нічого зайвого – лише те, що потрібно, й до речі, те, чого особисто я не знала і чому навчилась.
Усе, не можу більше зловживати Вашим часом – мушу зупинитись. Але повірте: курс «Складові професійної компетентності учителів зарубіжної літератури у контексті професійного стандарту вчителя ЗЗСО» не будуть марною тратою Вашого часу. Вони з розумом і любов’ю створені для тих, хто багато чого вміє, але розуміє, що час не зупиняється і працювати так, як ти робив усе життя, вже неможливо: сучасність потребує нових форм, методів, засобів, компетентностей, знань… Їх можна шукати власноруч, а можна скористатися послугами ХАНО, що приготувала для нас ту саму вудочку, якою ми будемо вчитись рибалити по-новому!
Дякую академії за таку можливість! Дякую усьому творчому колективу професіоналів і особисто – Водолажченко Наталії Анатоліївні!
А колегам бажаю приєднатись до курсу (не заради того, щоб дізнатись, що таке гіпотипозис, і злякатися слова «екфразис», а задля того, щоб якісніше й впевненіше вчити нове покоління дітей і сучасну молодь!).

 

З повагою, Катерина Баша, вчитель ХНВК № 45 “Академічна гімназія”